енергетизм

ЕНЕРГЕТИЗМ - течія в філософії природознавства, яка виходить з визнання енергії першоосновою світу. Основоположником її вважається Оствальд, який у "Філософії природи" зробив спробу обґрунтувати цю тезу. Деяке пожвавлення інтересу до Е. в філософії науки мало місце після відкриття явища радіоактивності, коли виявилося, що радіоактивне випромінювання супроводжувалося деяким зменшенням маси радіоактивної речовини, а також після відкриття Ейнштейном т. зв. закону взаємозв'язку маси й енергії (Е = тс2). Проти енергетичний матеріалізм пропонує два традиційних заперечення: 1) замість матерії Е. висуває на роль першооснови буття енергію, в яку, згідно з Е., ця остання може перетворюватися; 2) Е. розриває іманентний зв'язок між матерією й рухом. У межах Е. т. зв. анігіляція елементарних часток у ядерних взаємодіях трактується як зникнення матерії й перетворення її на чисту енергію. Е. є однією з форм філософії природи, з долею якої майже ніяк не пов'язана історія сучасного природознавства.

Ф. Канак